Тема. Правопорядок і правопорушення.

Мета: сформувати поняття «правопорушення», розкрити зміст поняття «склад правопорушення», ознайомити учнів з видами правопорушень, закріпити поняття «правопорядок», «суспільний порядок», «законність», «правосвідомість». Розвивати вміння учнів розрізняти правомірну і протиправну поведінку; аналітико-синтетичні уміння, критичне мислення учнів. Виховувати в учнів морально-етичні норми поведінки, повагу до законодавства; переконати їх у важливості моделювання власної поведінки відповідно до норм права.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України, комп’ютерна презентація

Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: - пояснювати терміни та поняття, використані під час вивчення теми: «правопорушення», «склад правопорушення»; «суб’єкт правопорушення», «об’єкт правопорушення», «суб’єктивна сторона правопорушення», «об’єктивна сторона правопорушення», «вина», «умисел»;

- розрізняти правомірну і протиправну поведінку;

- моделювати власну поведінку в певній ситуації;

- аргументовано доводити правильність своєї позиції.

Хід уроку

Розум завжди прагне до чогось братись,

і коли він не матиме доброго,

то звертатиметься до поганого

Г. Сковорода

І Організаційний момент.

ІІ Мотивація

1.Робота з епіграфом уроку

Слайд 1 2.

Проблемне питання Слайд 2 ІІІ Актуалізація опорних знань

1. Суспільні відносини ,які регулюються нормами права,називаються… (Правовідносинами)

2. Здатність особи мати визначені законом права й обов’язки, брати участь у правовідносинах… .(Правоздатність)

3. Сумлінне виконання існуючих правил поведін¬ки – це … . (Дисципліна)

4. Здатність своїми діями здійснювати права та обов'язки- це … . (Дієздатність)

5. Стан суспільних відносин, який відповідає вимогам усього комплексу соціальних норм – називають…(Громадським порядком)

6. Система поглядів, понять, уявлень, почуттів із приводу чинного права або ситуацій, що пов’язані з правом називають…(Правосвідомість)

7. Гарантії законності: політичні, спеціальні юридичні,….,…. . (Економічні, соціальні).

8. Життєві обставини, які породжують, змінюють або припиняють правовідносини, називають … фактами. (Юридичними)

Слайд 3, 4

- Більшість людей у суспільстві діє відповідно до норм закону. Проте, на жаль, є й інші випадки: водій перевищує швидкість руху, робітник виносить із підприємства деталь, яку виготовляє цех, учень без поважної причини запізнюється на урок, молодик вихоплює у дідуся сумку з грішми, працівниця без поважної причини не з’явилася на роботу. - Що спільного в цих ситуаціях? (Головна спільна ознака — порушення певних норм, законів. В усіх випадках йдеться про правопорушення.)

V Повідомлення теми і очікуваних результатів уроку

Слайд 5, 6

VІ Вивчення нового матеріалу

1. Правопорушення та його ознаки. Будь яке протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що завдає шкоди людям,суспільству, державі й спричиняє юридичну відповідальність, називають правопорушенням.

Слайд 7 (посилання на Кодекс України про адміністративні правопорушення та на Кримінальний кодекс України)

Ознаки правопорушення:

1. Шкода: - моральна (образа,нервове напруження); - матеріальна (прямі збитки, втрата майна або коштів, втрата можливого прибутку); - фізична ( шкода здоров’ю, смерть).

2 Правопорушення виникає лише тоді,коли дія безпосередньо порушує ту чи іншу норму права. Норми права – це правила (норми) загального характеру, які регулюють відносини в людському суспільстві та встановлені державою

3. Обов’язковою ознакою правопорушення є наявність вини правопорушника.

Слайд 8

Робота з підручником с. 64 .

Залежно від інтелектуального та вольового змісту вину поділяють на такі форми: умисел : - прямий умисел – форма провини, яка характеризується тим, що особа усвідомлювала протиправний характер діяння, передбачала його небезпечні наслідки і бажала їх настання; - непрямий(евентуальний) – характеризується тими самими умовами, що і прямий, але особа не бажала, а передбачала можливість настання небезпечних наслідків. необережність: - протиправна самовпевненість – особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення; - протиправна недбалість – особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків діяння, але повинна була та могла їх передбачити.

Слайд 9

Практикум. Аналіз ситуацій. Слово вчителя:

- Я пропоную вам зараз спробувати визначити форму вини особи у конкретній ситуації. По черзі ви виберете ситуацію та прокоментуєте форму вини:

1. Грабіжник вихопив сумку у жінки ( Прямий умисел)

2. Два мотоцикліста змагалися у швидкості на проїжджій частині дороги. Один з них збив пішохода. ( Непрямий умисел)

3. Власник комп’ютерного клубу установив у приміщенні надмірну кількість комп’ютерів, що загороджували вихід. Через збільшувальну напругу сталося замикання, виникла пожежа, що призвела до людських жертв. (Протиправна недбалість)

4. Водій маршрутного таксі перевищив швидкість. Сталася ДТП. Були травмовані пасажири. ( Протиправна самовпевненість)

5. Діти залишилися вдома без догляду батьків, гралися сірниками. Сталася пожежа. (Протиправна недбалість)

2.Склад правопорушення.

Правопорушення має чотири складові частини:

- суб’єкт правопорушення – особа, яка вчинила протиправне діяння – правопорушник;

- об’єкт правопорушення – суспільні відносини, які охороняються нормами права і на які посягає правопорушник;

- суб’єктивна сторона – внутрішня, психічна діяльність особи, ставлення правопорушника до скоєного (навмисно чи з необережності він порушив закон);

- об’єктивна сторона правопорушення – це ті дії або бездіяльність, що безпосередньо становили правопорушення, завдана ними шкода, а також час і місце скоєння правопорушення, обставини, за яких воно сталося.

Слайд 10, 11

VІІ Узагальнення та систематизація нових знань і умінь Гра «Розв’яжи ситуацію». Дана ситуація є правопорушенням (Так, Ні)

- учень не привітався з класним керівником;

- робітник запізнився на роботу без поважної причини;

- пасажир не оплатив проїзд у транспорті;

- учні 10 класу пили пиво на дитячому майданчику, лаялися нецензурною лайкою і образливо чіплялися до перехожих;

- учні, намагаючись зірвати контрольну роботу, зателефонували до директора школи і повідомили, що школа замінована;

- громадянин П. під час бійки завдав громадянину Д. легких тілесних ушкоджень;

- поширювання неправдивих чуток.

Слайд 12

VІІІ. Підведення підсумків уроку.

Оцінювання роботи учнів.

- Пригадайте вислів Г. Сковороди, який ми розглядали на початку уроку. Що «хорошого» ми можемо дати для роботи свого розуму, щоб він не звертався до «поганого»?

Слайд 13

ІХ Інструктаж щодо виконання домашнього завдання

1. Дати відповіді на запитання підручника с.66-67

2. Змоделювати ситуацію з неправомірною поведінкою та визначити вид, форму вини, склад правопорушення.

3. Підготувати повідомлення на одну із запропонованих тем: «Яка твоя роль у запобіганні правопорушень у школі та поза школою?» «Де межа між пустощами і злочином?»

Слайд 14